Великий тлумачний словник сучасної мови

оббрьоханий

оббрьо́ханий

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до оббрьохати.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. оббрьоханий — оббрьо́ханий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. оббрьоханий — ОББРЬО́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до оббрьо́хати. Хлопчина хотів скочити на долівку, але вчасно згадав, що його оббрьохані штаненята парують на лежанці (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. оббрьоханий — ОББРЬО́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до оббрьо́хати. Хлопчина хотів скочити на долівку, але вчасно згадав, що його оббрьохані штаненята парують на лежанці (Стельмах, І, 1962, 303).  Словник української мови в 11 томах