оббрьоханий
оббрьо́ханий
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до оббрьохати.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оббрьоханий — оббрьо́ханий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- оббрьоханий — ОББРЬО́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до оббрьо́хати. Хлопчина хотів скочити на долівку, але вчасно згадав, що його оббрьохані штаненята парують на лежанці (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- оббрьоханий — ОББРЬО́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до оббрьо́хати. Хлопчина хотів скочити на долівку, але вчасно згадав, що його оббрьохані штаненята парують на лежанці (Стельмах, І, 1962, 303). Словник української мови в 11 томах