1. Словник української мови в 11 томах

оббрьоханий

ОББРЬО́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до оббрьо́хати.

Хлопчина хотів скочити на долівку, але вчасно згадав, що його оббрьохані штаненята парують на лежанці (Стельмах, І, 1962, 303).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббрьоханий — оббрьо́ханий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. оббрьоханий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до оббрьохати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оббрьоханий — ОББРЬО́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до оббрьо́хати. Хлопчина хотів скочити на долівку, але вчасно згадав, що його оббрьохані штаненята парують на лежанці (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах