1. Словник української мови у 20 томах

оббрьоханий

ОББРЬО́ХАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до оббрьо́хати.

Хлопчина хотів скочити на долівку, але вчасно згадав, що його оббрьохані штаненята парують на лежанці (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббрьоханий — оббрьо́ханий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. оббрьоханий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до оббрьохати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оббрьоханий — ОББРЬО́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до оббрьо́хати. Хлопчина хотів скочити на долівку, але вчасно згадав, що його оббрьохані штаненята парують на лежанці (Стельмах, І, 1962, 303). Словник української мови в 11 томах