обвал

обва́л

-у, ч.

1》 Стрімке падіння великої частини ґрунту, гірської породи, снігу і т. ін. внаслідок зсуву, руйнування і т. ін.

Обвал грошової одиниці — стрімке падіння курсу грошової одиниці щодо курсів вільно конвертованих валют.

2》 Купа каміння, землі, снігу і т. ін., що звалилася з гори, кручі, скелі і т. ін.

3》 рідко. Частина земної поверхні зі слідами відпадання, відвалювання маси землі; круча, обрив.

Значення в інших словниках

1. обвал — обва́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обвал — (сніговий) лявіна, сов. лавина; Р. круча; обвалище.  Словник синонімів Караванського
3. обвал — [обвал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў  Орфоепічний словник української мови
4. обвал — Завала, звал  Словник чужослів Павло Штепа
5. обвал — ОБВА́Л, у, ч. 1. Стрімке падіння великої частини ґрунту, гірської породи, снігу і т. ін. внаслідок зсуву, руйнування і т. ін. Ти вмер, Густаве .. Похоронив тебе забій у грізнім гуркоті обвалу... (В.  Словник української мови у 20 томах
6. обвал — Обвалення покрівлі виробки у шахті та засипання її породою; відбувається самочинно внаслідок перевищення порогу міцності породи та шахтного кріплення під час гірничих робіт; можна викликати цілеспрямовано, напр., усуненням шахтного кріплення.  Універсальний словник-енциклопедія
7. обвал — ЗАВА́Л (нагромадження, купа чого-небудь обваленого або зваленого), ЗВА́ЛИЩЕ, ОБВА́Л, ОБВА́ЛИЩЕ, ЗАВА́ЛА розм., ЗА́ВАЛЬ збірн., розм., ЗВАЛ рідко.  Словник синонімів української мови
8. обвал — ОБВА́Л, у, ч. 1. Стрімке падіння великої частини грунту, гірської породи, снігу і т. ін. внаслідок зсуву, руйнування і т. ін. Ти вмер, Густаве.. Похоронив тебе забій у грізнім гуркоті обвалу… (Сос.  Словник української мови в 11 томах