обвал
обва́л
-у, ч.
1》 Стрімке падіння великої частини ґрунту, гірської породи, снігу і т. ін. внаслідок зсуву, руйнування і т. ін.
Обвал грошової одиниці — стрімке падіння курсу грошової одиниці щодо курсів вільно конвертованих валют.
2》 Купа каміння, землі, снігу і т. ін., що звалилася з гори, кручі, скелі і т. ін.
3》 рідко. Частина земної поверхні зі слідами відпадання, відвалювання маси землі; круча, обрив.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обвал — обва́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- обвал — (сніговий) лявіна, сов. лавина; Р. круча; обвалище. Словник синонімів Караванського
- обвал — [обвал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- обвал — Завала, звал Словник чужослів Павло Штепа
- обвал — ОБВА́Л, у, ч. 1. Стрімке падіння великої частини ґрунту, гірської породи, снігу і т. ін. внаслідок зсуву, руйнування і т. ін. Ти вмер, Густаве .. Похоронив тебе забій у грізнім гуркоті обвалу... (В. Словник української мови у 20 томах
- обвал — Обвалення покрівлі виробки у шахті та засипання її породою; відбувається самочинно внаслідок перевищення порогу міцності породи та шахтного кріплення під час гірничих робіт; можна викликати цілеспрямовано, напр., усуненням шахтного кріплення. Універсальний словник-енциклопедія
- обвал — ЗАВА́Л (нагромадження, купа чого-небудь обваленого або зваленого), ЗВА́ЛИЩЕ, ОБВА́Л, ОБВА́ЛИЩЕ, ЗАВА́ЛА розм., ЗА́ВАЛЬ збірн., розм., ЗВАЛ рідко. Словник синонімів української мови
- обвал — ОБВА́Л, у, ч. 1. Стрімке падіння великої частини грунту, гірської породи, снігу і т. ін. внаслідок зсуву, руйнування і т. ін. Ти вмер, Густаве.. Похоронив тебе забій у грізнім гуркоті обвалу… (Сос. Словник української мови в 11 томах