1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обвалений

обва́лений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обвалити.

|| обвалено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який має сліди обвалів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвалений — обва́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обвалений — ОБВА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обвали́ти. – Не вмирайте, мамо, чуєте? .. Мати .. розплющила свої великі очі, як обвалені копитом ямки на лузі з водою (Г. Косинка); // у знач. прикм. Обвалені стіни, знесені дахи, потрощені паркани... Словник української мови у 20 томах
  3. обвалений — ОБВА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обвали́ти. Обвалені стіни, знесені дахи, потрощені паркани… Вся вулиця перерита свіжими вирвами (Гончар, III, 1959, 377); // обва́лено, безос. присудк. сл. В кутках із стелі звисало павутиння.. Словник української мови в 11 томах