обвал

обва́л

[обвал]

-лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвал — обва́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обвал — (сніговий) лявіна, сов. лавина; Р. круча; обвалище. Словник синонімів Караванського
  3. обвал — -у, ч. 1》 Стрімке падіння великої частини ґрунту, гірської породи, снігу і т. ін. внаслідок зсуву, руйнування і т. ін. Обвал грошової одиниці — стрімке падіння курсу грошової одиниці щодо курсів вільно конвертованих валют. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обвал — Завала, звал Словник чужослів Павло Штепа
  5. обвал — ОБВА́Л, у, ч. 1. Стрімке падіння великої частини ґрунту, гірської породи, снігу і т. ін. внаслідок зсуву, руйнування і т. ін. Ти вмер, Густаве .. Похоронив тебе забій у грізнім гуркоті обвалу... (В. Словник української мови у 20 томах
  6. обвал — Обвалення покрівлі виробки у шахті та засипання її породою; відбувається самочинно внаслідок перевищення порогу міцності породи та шахтного кріплення під час гірничих робіт; можна викликати цілеспрямовано, напр., усуненням шахтного кріплення. Універсальний словник-енциклопедія
  7. обвал — ЗАВА́Л (нагромадження, купа чого-небудь обваленого або зваленого), ЗВА́ЛИЩЕ, ОБВА́Л, ОБВА́ЛИЩЕ, ЗАВА́ЛА розм., ЗА́ВАЛЬ збірн., розм., ЗВАЛ рідко. Словник синонімів української мови
  8. обвал — ОБВА́Л, у, ч. 1. Стрімке падіння великої частини грунту, гірської породи, снігу і т. ін. внаслідок зсуву, руйнування і т. ін. Ти вмер, Густаве.. Похоронив тебе забій у грізнім гуркоті обвалу… (Сос. Словник української мови в 11 томах