Великий тлумачний словник сучасної мови

обезсилений

обезси́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обезсилити; знесилений.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обезсилений — обезси́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. обезсилений — ОБЕЗСИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обезси́лити; знесилений. Подільські та покутські громади не можуть допомогти собі, бо вони обдерті та обезсилені князями та боярами (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. обезсилений — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
  4. обезсилений — ОБЕЗСИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезси́лити; знесилений. Подільські та покутські громади не можуть допомогти собі, бо вони обдерті та обезсилені князями та боярами (Фр.  Словник української мови в 11 томах