Великий тлумачний словник сучасної мови

обезумілий

обезу́мілий

-а, -е, рідко.

Який утратив здатність розумно діяти, мислити, став схожим на божевільного.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обезумілий — обезу́мілий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. обезумілий — ОБЕЗУ́МІЛИЙ, а, е, рідко. Який утратив здатність розумно діяти, мислити, став схожим на божевільного. Сполохані над полем круки Кружляють і кричать вгорі над ровом, де ламають руки Обезумілі матері (В. Мисик).  Словник української мови у 20 томах
  3. обезумілий — ОБЕЗУ́МІЛИЙ, а, е, рідко. Який утратив здатність розумно діяти, мислити, став схожим на божевільного. Якби матері Західної Європи поглянули на обезумілих своїх синів — брудних, неголених, нещасних..! (Довж., І, 1958, 367).  Словник української мови в 11 томах