обезумілий

ОБЕЗУ́МІЛИЙ, а, е, рідко.

Який утратив здатність розумно діяти, мислити, став схожим на божевільного.

Сполохані над полем круки Кружляють і кричать вгорі над ровом, де ламають руки Обезумілі матері (В. Мисик).

Значення в інших словниках

1. обезумілий — обезу́мілий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. обезумілий — -а, -е, рідко. Який утратив здатність розумно діяти, мислити, став схожим на божевільного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обезумілий — ОБЕЗУ́МІЛИЙ, а, е, рідко. Який утратив здатність розумно діяти, мислити, став схожим на божевільного. Якби матері Західної Європи поглянули на обезумілих своїх синів — брудних, неголених, нещасних..! (Довж., І, 1958, 367).  Словник української мови в 11 томах