обезумілий — Орфографічний словник української мови

обезумілий — -а, -е, рідко. Який утратив здатність розумно діяти, мислити, став схожим на божевільного. Великий тлумачний словник сучасної мови
обезумілий — ОБЕЗУ́МІЛИЙ, а, е, рідко. Який утратив здатність розумно діяти, мислити, став схожим на божевільного. Сполохані над полем круки Кружляють і кричать вгорі над ровом, де ламають руки Обезумілі матері (В. Мисик). Словник української мови у 20 томах
обезумілий — ОБЕЗУ́МІЛИЙ, а, е, рідко. Який утратив здатність розумно діяти, мислити, став схожим на божевільного. Якби матері Західної Європи поглянули на обезумілих своїх синів — брудних, неголених, нещасних..! (Довж., І, 1958, 367). Словник української мови в 11 томах