Значення в інших словниках
-
обезуміти —
-ію, -ієш, док., рідко. Утратити здатність розумно діяти, мислити; стати схожим на божевільного.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обезуміти —
Божеволіти, збожеволіти, позбожеволіти, дурити, подурити, здуріти, поздуріти, знавіснити, познавіснити, безглуздіти, обезглуздіти, чманіти, зічманіти, очманіти, почманіти, учманіти, чуманіти, зічуманіти, очуманіти, почуманіти, учуманіти
Словник чужослів Павло Штепа
-
обезуміти —
ОБЕЗУ́МІТИ, ію, ієш, док., рідко. Утратити здатність розумно діяти, мислити; стати схожим на божевільного. Партизани вдарили з другого боку. Бугров обезумів. – До зброї... – крикнув він (І. Микитенко).
Словник української мови у 20 томах
-
обезуміти —
ЗБОЖЕВО́ЛІТИ (стати психічно хворим, божевільним), СПРИЧИНИ́ТИСЯ розм., ОДУРІ́ТИ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВИХНУ́ТИСЯ розм., СКРУТИ́ТИСЯ розм., НАВІДИ́ТИСЯ діал., ЗВАР'Я́ТІТИ діал., ЗВАРІЮВА́ТИ (ЗВАР'ЮВА́ТИ) діал.
Словник синонімів української мови
-
обезуміти —
ОБЕЗУ́МІТИ, ію, ієш, док., рідко. Утратити здатність розумно діяти, мислити; стати схожим на божевільного. Партизани вдарили з другого боку. Бугров обезумів. — До зброї… — крикнув він (Мик., II, 1957, 278).
Словник української мови в 11 томах