обертас

оберта́с

-у, ч., розм., рідко.

1》 Те саме, що поворот.

2》 Швидкий танець з різкими поворотами.

Значення в інших словниках

1. обертас — обертас (472)<�пол. oberlas— круговорот, коловорот; [MО,VI]  Словник з творів Івана Франка
2. обертас — оберта́с іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. обертас — ОБЕРТА́С, у, ч., розм. 1. Те саме, що поворо́т. Забрав [Михайлик] у неї ковзани, присвиснув і, хизуючись, помчав .. з такими викрутасами та обертасами, що аж навколо затанцювали верболози і верби (М. Стельмах). 2. Швидкий танець з різкими поворотами.  Словник української мови у 20 томах
4. обертас — оберта́с (берта́с) поворот на 180° на одній нозі у швидкому темпі (виконують дівчата в народних танцях) ◊ бра́ти в оберта́си допікати, дошкуляти (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. обертас — ВИКРУТА́СИ перев. мн., розм. (примхливі, незвичайні рухи, повороти тіла або його частин), ВИ́КРУТИ розм., ВИХИЛЯ́СИ розм., ОБЕРТА́СИ розм., рідко. Хлопець із дівчиною пішли в танок. З вихилясами й викрутасами вони зробили коло по залі (С.  Словник синонімів української мови
6. обертас — ОБЕРТА́С, у, ч., розм., рідко, 1. Те саме, що поворо́т. Забрав [Михайлик] у неї ковзани, присвиснув і, хизуючись, помчав.. з такими викрутасами та обертасами, що аж навколо затанцювали верболози і верби (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 161).  Словник української мови в 11 томах
7. обертас — Обертас, -су м. 1) Оборотъ, поворотъ. (Рак) з вовком закладавсь, хто швидче добіжить до якогось там місця. От вовк біжить, а рак і причепився до вовчого хвоста. Той прибіг до гряниці та й каже: обертас! — А я давно жду вас. Г. Барв. 325. 2) Танецъ въ родѣ вальса. Подольск. г.  Словник української мови Грінченка