оберігати
оберіга́ти
-аю, -аєш, недок., оберегти, -ежу, -ежеш, док., перех.
1》 від кого – чого, із спол. щоб і без додатка. Захищати, боронити від кого-, чого-небудь небезпечного, шкідливого.
|| Дбайливо доглядати, піклуватися, запобігаючи чому-небудь небажаному, небезпечному.
|| Запобігати пошкодженню, псуванню, руйнуванню. Оберігати спокій.
2》 Стежити, наглядати за збереженням, цілістю, недоторканістю і т. ін. кого-, чого-небудь; охороняти, стерегти.
|| Дбати, піклуватися про збереження, цілість і т. ін. чого-небудь.
3》 перен. Бути перешкодою для негативних дій, впливів і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови