обживати

обжива́ти

-аю, -аєш, недок., обжити, -иву, -ивеш, док., перех.

Освоювати нові місця, заселяючи їх і пристосовуючи для життя.

|| Освоюватися з незвичними умовами праці, побуту і т. ін.

|| Пристосовувати для життя, роблячи зручним, затишним (перев. про нове житло).

Значення в інших словниках

1. обживати — обжива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обживати — ОБЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., що. Освоювати нові місця, заселяючи їх і пристосовуючи для життя. Люди освоюють, обживають цілі райони, краї, і туди завжди хтось повинен приїхати першим (А.  Словник української мови у 20 томах
3. обживати — ОСВО́ЮВАТИ (робити придатним для господарського використання — про природні багатства, ресурси, землі), ПІДКОРЯ́ТИ, СКОРЯ́ТИ, ПІДКО́РЮВАТИ рідше; ОБЖИВА́ТИ (заселяючи нові місця, робити їх придатними для господарського використання). — Док.  Словник синонімів української мови
4. обживати — ОБЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., перех. Освоювати нові місця, заселяючи їх і пристосовуючи для життя. Люди освоюють, обживають цілі райони, краї, і туди завжди хтось повинен приїхати першим (Хор.  Словник української мови в 11 томах