обиватель
обива́тель
-я, ч.
1》 Людина, позбавлена широких суспільних поглядів, що живе дрібними, міщанськими інтересами; міщанин.
2》 заст. Постійний мешканець якої-небудь місцевості, населеного пункту і т. ін.
3》 зах. Поміщик.
Великий тлумачний словник сучасної української мови