обкурений
обку́рений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обкурити.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиобку́рений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обкурити.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови