Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
обкіс —
обкі́с іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
обкіс —
[оубк’іс] обкосу, м. (на) обкос'і, мн. обкосие, обкос'іў
Орфоепічний словник української мови
обкіс —
ОБКІ́С, ко́су, ч. Дія за знач. обко́шувати, обкоси́ти. Обкоси і прокоси провадять самохідною косаркою.., кінною косаркою або вручну (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
обкіс —
ОБКІ́С, ко́су, ч. Дія за знач. обко́шувати, обкосит́и. Обкоси і прокоси провадять самохідною косаркою.., кінною косаркою або вручну (Орг. і технол. тракт. робіт 1956, 254).
Словник української мови в 11 томах