обкіс

обкі́с

[о^убк’іс]

обкосу, м. (на) обкос'і, мн. обкоси^е, обкос'іў

Значення в інших словниках

1. обкіс — обкі́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обкіс — -косу, ч. Дія за знач. обкошувати, обкосити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обкіс — ОБКІ́С, ко́су, ч. Дія за знач. обко́шувати, обкоси́ти. Обкоси і прокоси провадять самохідною косаркою.., кінною косаркою або вручну (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. обкіс — ОБКІ́С, ко́су, ч. Дія за знач. обко́шувати, обкосит́и. Обкоси і прокоси провадять самохідною косаркою.., кінною косаркою або вручну (Орг. і технол. тракт. робіт 1956, 254).  Словник української мови в 11 томах