обкіс
обкі́с
[оубк’іс]
обкосу, м. (на) обкос'і, мн. обкосие, обкос'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обкіс — обкі́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- обкіс — -косу, ч. Дія за знач. обкошувати, обкосити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обкіс — ОБКІ́С, ко́су, ч. Дія за знач. обко́шувати, обкоси́ти. Обкоси і прокоси провадять самохідною косаркою.., кінною косаркою або вручну (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- обкіс — ОБКІ́С, ко́су, ч. Дія за знач. обко́шувати, обкосит́и. Обкоси і прокоси провадять самохідною косаркою.., кінною косаркою або вручну (Орг. і технол. тракт. робіт 1956, 254). Словник української мови в 11 томах