1. Словник української мови в 11 томах

обкіс

ОБКІ́С, ко́су, ч. Дія за знач. обко́шувати, обкосит́и.

Обкоси і прокоси провадять самохідною косаркою.., кінною косаркою або вручну (Орг. і технол. тракт. робіт 1956, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкіс — обкі́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обкіс — [оубк’іс] обкосу, м. (на) обкос'і, мн. обкосие, обкос'іў Орфоепічний словник української мови
  3. обкіс — -косу, ч. Дія за знач. обкошувати, обкосити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обкіс — ОБКІ́С, ко́су, ч. Дія за знач. обко́шувати, обкоси́ти. Обкоси і прокоси провадять самохідною косаркою.., кінною косаркою або вручну (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах