1. Орфографічний словник української мови

обкіс

обкі́с

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкіс — [оубк’іс] обкосу, м. (на) обкос'і, мн. обкосие, обкос'іў Орфоепічний словник української мови
  2. обкіс — -косу, ч. Дія за знач. обкошувати, обкосити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкіс — ОБКІ́С, ко́су, ч. Дія за знач. обко́шувати, обкоси́ти. Обкоси і прокоси провадять самохідною косаркою.., кінною косаркою або вручну (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. обкіс — ОБКІ́С, ко́су, ч. Дія за знач. обко́шувати, обкосит́и. Обкоси і прокоси провадять самохідною косаркою.., кінною косаркою або вручну (Орг. і технол. тракт. робіт 1956, 254). Словник української мови в 11 томах