обкіс

ОБКІ́С, ко́су, ч. Дія за знач. обко́шувати, обкосит́и.

Обкоси і прокоси провадять самохідною косаркою.., кінною косаркою або вручну (Орг. і технол. тракт. робіт 1956, 254).

Значення в інших словниках

1. обкіс — обкі́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обкіс — [оубк’іс] обкосу, м. (на) обкос'і, мн. обкосие, обкос'іў  Орфоепічний словник української мови
3. обкіс — -косу, ч. Дія за знач. обкошувати, обкосити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обкіс — ОБКІ́С, ко́су, ч. Дія за знач. обко́шувати, обкоси́ти. Обкоси і прокоси провадять самохідною косаркою.., кінною косаркою або вручну (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах