Великий тлумачний словник сучасної мови

облуд

о́блуд

-а, ч., міф.

Назва злого духа.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. облуд — ОБЛУ́Д, а, ч., заст. Злий дух. * Образно. Ілиш Юр ходив облудом, ніким не любимий, нікому не потрібний (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
  2. облуд — Облуд, -да м. Названіе злого духа. Чуб. І. 191.  Словник української мови Грінченка