обляпаний

обля́паний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обляпати.

Значення в інших словниках

1. обляпаний — обля́паний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. обляпаний — див. брудний  Словник синонімів Вусика
3. обляпаний — ОБЛЯ́ПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обля́пати. Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Гл., Вибр., 1951, 159); Був обляпаний увесь, бо пішки йшли обіч дороги і машини весь час оббризкували нас болотом (Хор., Ковила, 1960, 25).  Словник української мови в 11 томах
4. обляпаний — ОБЛЯ́ПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обля́пати. Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Л. Глібов); Був обляпаний увесь, бо пішки йшли обіч дороги і машини весь час оббризкували нас болотом (А. Хорунжий); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
5. обляпаний — Обля́паний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)