обляшений обля́шений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обляшити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках обляшений — ОБЛЯ́ШЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обля́шити. Він був українець, тільки обляшений (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах