обморок

о́бморок

-у, ч.

1》 рідко.Раптова втрата свідомості внаслідок хворобливого стану, душевного зворушення і т. ін.

2》 заст. Запаморочення.

Значення в інших словниках

1. обморок — о́бморок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обморок — Непритома, непритомність, млість, поморок, зомля, умліва  Словник чужослів Павло Штепа
3. обморок — О́БМОРОК, у, ч. 1. рідко. Раптова втрата свідомості внаслідок хворобливого стану, душевного зворушення і т. ін. На мене молились перелякані погляди, тремтів дехто перед обмороком, я ходив між ними й придивлявся їм у вічі (Ю. Янов., І, 1958, 91). 2. заст.  Словник української мови в 11 томах
4. обморок — О́БМОРОК, у, ч. 1. рідко. Раптове зомлівання внаслідок хворобливого стану, душевного зворушення і т. ін. На мене молились перелякані погляди, тремтів дехто перед обмороком, я ходив між ними й придивлявся їм у вічі (Ю. Яновський). 2. заст. Запаморочення.  Словник української мови у 20 томах
5. обморок — ЗАПА́МОРОЧЕННЯ (затьмарення свідомості, втрата здатності ясно сприймати дійсність), ОЧМАНІ́ННЯ розм., ОДУРІ́ННЯ розм., О́ДУР розм., ДУР розм., О́БМОРОК заст. У князя пройшло перше запаморочення, його тіпала мовби лихоманка (П.  Словник синонімів української мови
6. обморок — Обморок, -ку м. — бере́ кого́. Дурно кому. Мене обморок бере, такі млію... Руки, ноги трусяться. Г. Барв. 212.  Словник української мови Грінченка