Значення в інших словниках
-
обомліти —
обомлі́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
обомліти —
[обоумл'ітие] = обімліти -л'ійу, -л'ійеиш
Орфоепічний словник української мови
-
обомліти —
ОБОМЛІ́ТИ див. обімліва́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
обомліти —
ОБОМЛІ́ТИ див. обімліва́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
обомліти —
Обомліти, -млію, -єш гл. Обомлѣть. То удова, старая жона, коня уздріла, — вся обомліла. Макс.
Словник української мови Грінченка