обімлівати
обімліва́ти
і рідко обомлівати, -аю, -аєш, недок., обімліти і рідко обомліти, -ію, -ієш, док., розм.
1》 Слабнути до втрати свідомості під впливом якого-небудь сильного почуття.
|| Завмирати на якусь мить від чого-небудь несподіваного (переляку, здивування і т. ін.).
2》 Втрачати здатність до руху; терпнути, клякнути (про частини тіла).
Великий тлумачний словник сучасної української мови