1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обімлівати

обімліва́ти

і рідко обомлівати, -аю, -аєш, недок., обімліти і рідко обомліти, -ію, -ієш, док., розм.

1》 Слабнути до втрати свідомості під впливом якого-небудь сильного почуття.

|| Завмирати на якусь мить від чого-небудь несподіваного (переляку, здивування і т. ін.).

2》 Втрачати здатність до руху; терпнути, клякнути (про частини тіла).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обімлівати — обімліва́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обімлівати — [об'імл'іватие] = обомлівати -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  3. обімлівати — ОБІМЛІВА́ТИ і рідко ОБОМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІМЛІ́ТИ і рідко ОБОМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Слабнути до втрати свідомості під впливом якого-небудь сильного почуття. Слідом за нею вийшли Павло з Катрею, і Оленка мало не обімліла (В. Словник української мови у 20 томах
  4. обімлівати — НЕПРИТО́МНІТИ (впадати в непритомність); МЛІ́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), ОБІМЛІВА́ТИ розм., ОБМИРА́ТИ розм., ОМЛІВА́ТИ рідше (знемагати, слабнути до втрати свідомості, перев. від сильного душевного потрясіння, від фізичної слабості, хвороби). Словник синонімів української мови
  5. обімлівати — ОБІМЛІВА́ТИ і рідко ОБОМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІМЛІ́ТИ і рідко ОБОМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Слабнути до втрати свідомості під впливом якого-небудь сильного почуття. Словник української мови в 11 томах