1. Словник української мови в 11 томах

обімлівати

ОБІМЛІВА́ТИ і рідко ОБОМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІМЛІ́ТИ і рідко ОБОМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.

1. Слабнути до втрати свідомості під впливом якого-небудь сильного почуття.

Слідом за нею вийшли Павло з Катрею, і Оленка мало не обімліла (Кучер, Трудна любов, 1960, 215);

// Завмирати на якусь мить від чого-небудь несподіваного (переляку, здивування і т. ін.).

Бурсаки глянули туди й обімліли.. У кімнату всунули, ніби з шпиталю повиходивши.., побиті звечора каменотеси (Вас., І, 1959, 243);

Глянув [Матвій] на свою скриньку — і обімлів. Ні сліду від неї (Ірчан, II, 1958, 265);

Усі так і глянули на греблю. Та й обімліли: з горба вниз до греблі галопом неслись козаки (Головко, II, 1957, 339);

Дивляться дівчата, аж на Туровій Кручі князь на сивому коні. Так і обомліли (П. Куліш, Вибр., 1969, 250).

2. Втрачати здатність до руху; терпнути, клякнути (про частини тіла).

Ноги обімліли.

◊ Се́рце обімліва́є (обімлі́ло) див. се́рце.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обімлівати — обімліва́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обімлівати — [об'імл'іватие] = обомлівати -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  3. обімлівати — і рідко обомлівати, -аю, -аєш, недок., обімліти і рідко обомліти, -ію, -ієш, док., розм. 1》 Слабнути до втрати свідомості під впливом якого-небудь сильного почуття. || Завмирати на якусь мить від чого-небудь несподіваного (переляку, здивування і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обімлівати — ОБІМЛІВА́ТИ і рідко ОБОМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІМЛІ́ТИ і рідко ОБОМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Слабнути до втрати свідомості під впливом якого-небудь сильного почуття. Слідом за нею вийшли Павло з Катрею, і Оленка мало не обімліла (В. Словник української мови у 20 томах
  5. обімлівати — НЕПРИТО́МНІТИ (впадати в непритомність); МЛІ́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), ОБІМЛІВА́ТИ розм., ОБМИРА́ТИ розм., ОМЛІВА́ТИ рідше (знемагати, слабнути до втрати свідомості, перев. від сильного душевного потрясіння, від фізичної слабості, хвороби). Словник синонімів української мови