Великий тлумачний словник сучасної мови

оборудувати

обору́дувати

-ую, -уєш, недок. і док., перех., розм., рідко.

1》 Уладнувати, впорядковувати що-небудь, досягаючи бажаних результатів.

2》 Розміщувати, влаштовувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. оборудувати — обору́дувати дієслово недоконаного і доконаного виду впорядковувати; розміщувати розм.,рідко  Орфографічний словник української мови
  2. оборудувати — Лагодити, злагоджувати, злагодити, позлагоджувати, налагоджувати, облагоджувати, облагодити, пооблагоджувати, улагоджувати, улагодити, повлагоджувати, ладнати, виладнувати, виладнати, повиладнувати, наладнувати, наладнати, поналаднувати, обладнувати...  Словник чужослів Павло Штепа
  3. оборудувати — ОБОРУ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех., розм., рідко. 1. Уладнувати, впорядковувати що-небудь, досягаючи бажаних результатів. Умент оборудував діло Назарко.  Словник української мови в 11 томах
  4. оборудувати — ОБОРУ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., розм., рідко. 1. що. Залагоджувати, впорядковувати що-небудь, досягаючи бажаних результатів. Умент оборудував діло Назарко.  Словник української мови у 20 томах