оброть —
І, ж. Вуздечка без вудил для прив'язування коня. Коню — оброть. І далі — без коня. Коню — оброть. І романтичні наші мовчання сльози розпачі слова на незабудь... (П-2:258).
Словник поетичної мови Василя Стуса
оброть —
ОБРО́ТЬ, і, ж. Вуздечка без вудил для прив’язування коня. Украли в Козака коня; А Козака об тім журба напала, Що на коні оброть новісінька пропала!.. (Бор., Тв.
Словник української мови в 11 томах
оброть —
ОБРО́ТЬ, і, ж. Вуздечка без вудил для прив'язування коня. Украли в Козака коня; А Козака об тім журба напала, Що на коні оброть новісінька пропала!.. (Л. Боровиковський); Іржуть тихенько гарячі коні, І рвуть оброті, і в землю б'ють (М.
Словник української мови у 20 томах
оброть —
НЕДО́УЗДОК (вуздечка без вудил), ОБРО́ТЬ, ОБРО́ТЬКА. Віз запряжений парою великих світло-сірих коней, а пара буланих, без посторонків, а лише на недоуздках, танцювали по боках у сірих (О. Копиленко); Гарячі коні в перегоні хропуть, круті оброті рвуть (Я.
Словник синонімів української мови