обумовити

обумо́вити

див. обумовлювати.

Значення в інших словниках

1. обумовити — обумо́вити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обумовити — ОБУМО́ВИТИ див. обумо́влювати.  Словник української мови у 20 томах
3. обумовити — ЗУМО́ВЛЮВАТИ (бути умовою чого-небудь), ОБУМО́ВЛЮВАТИ, ВИЗНАЧА́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідко. — Док.: зумо́вити, обумо́вити, ви́значити. Долю книги зумовлюють в однаковій мірі і якості книги, і якості читача — його вдача, інтереси й смаки (Ю.  Словник синонімів української мови
4. обумовити — ОБУМО́ВИТИ див. обумо́влювати.  Словник української мови в 11 томах