обхват

обхва́т

-у, ч.

1》 Дія за знач. обхватити і обхвачувати.

2》 Побутова міра товщини циліндричного предмета (дерева, стовпа і т. ін.), яка дорівнює відстані між кінцями пальців витягнутих або зчеплених кільцем навколо нього рук.

3》 рідко. Те саме, що оточення 1).

Значення в інших словниках

1. обхват — обхва́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обхват — Охоп, обійми, обіймище  Словник чужослів Павло Штепа
3. обхват — ОБХВА́Т, у, ч. 1. Дія за знач. обхвати́ти і обхва́чувати. Вставши, він підходить до техніка.., бере того за карк. Так і взяв – однією рукою за загривок, а другою – залізним обхватом – за зап'ястя руки (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. обхват — ОТО́ЧЕННЯ (становище, при якому хто-небудь або військовий підрозділ, армія, територія, місто і т. ін. перебуває в кільці військ ворога); ОБЛО́ГА, БЛОКА́ДА (про місто, територію); КІЛЬЦЕ́, ОБХВА́Т рідше, КЛІ́ЩІ розм., КАЗА́Н розм.  Словник синонімів української мови
5. обхват — ОБХВА́Т, у, ч. 1. Дія за знач. обхвати́ти і обхва́чувати. Вставши, він підходить до техніка.., бере того за карк. Так і взяв — однією рукою за загривок, а другою — залізним обхватом — за зап’ястя руки (Гончар, Тронка, 1963, 129).  Словник української мови в 11 томах