оточення
ото́чення
-я, с.
1》 Дія за знач. оточити 1-3).
2》 Те, що оточує кого-небудь; середовище, довкілля.
|| Люди, які оточують кого-небудь.
В оточенні кого — разом із ким-небудь, у супроводі когось.
3》 Сукупність предметів, які оточують кого-, що-небудь.
4》 Становище, за якого хто-небудь перебуває в кільці військ противника.
|| Війська противника, які охоплюють кільцем кого-небудь.
|| Умови життя, існування кого-, чого-небудь у чужому середовищі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови