Великий тлумачний словник сучасної мови

оточити

оточи́ти

див. оточувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. оточити — оточи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оточити — див. оточувати  Словник синонімів Вусика
  3. оточити — ОТОЧИ́ТИ див. ото́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. оточити — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  5. оточити — Оточи́ти, -чу, -чиш, -чать  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. оточити — ОТОЧИ́ТИ див. ото́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  7. оточити — Оточити, -ся см. оточати, -ся.  Словник української мови Грінченка