оточення
ОТО́ЧЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. оточи́ти 1–4.
План передбачав оточення й знищення армії Врангеля в Таврії, не допускаючи її відходу в Крим (Ю. Яновський);
Танкісти показали себе майстрами оточення ворожих військ (з газ.).
2. Становище, при якому хто-небудь перебуває в кільці військ противника.
Денисові стало точно відомо, хто з їхнього батальйону перебуває в оточенні (О. Гончар);
Танкісти нищили ворожі машини, не давали їм можливості прорватись з оточення (Ю. Збанацький);
// Війська противника, які охоплюють кільцем кого-небудь.
Над самою кручею Дністровою кинулися козаки на поляків і прорвалися крізь їх оточення (О. Довженко);
Стало ясно – не доїхали посланці до штабу, не проскочили крізь вороже оточення (О. Донченко).
3. Навколишня обстановка, яка оточує кого-небудь; середовище.
Лікарі порадили їй змінити оточення і виїхати на село (Леся Українка);
Після спектаклів Сашенька і Микола, повні вражень від вистави і оточення, вертались щасливі додому (В. Гжицький);
Я виріс в оточенні, де з безмежним пієтетом промовлялися імена Пушкіна, Лермонтова, Гоголя, Некрасова, Толстого, Тургенєва, Короленка, Щедріна (М. Рильський);
– Марнувати життя за картами .. Опуститися, запліснявіти! Бути в такому оточенні! (М. Слабошпицький);
// Люди, які оточують кого-небудь.
– Він народився і виріс схизматиком, але вже довгий час тяжився своїм оточенням і вірою (З. Тулуб);
Ганна .. навчилась керувати не тільки своїм чоловіком, але і його оточенням (Ю. Шовкопляс);
Виростала Леся [Українка] у високоінтелектуальному оточенні, де панувала рідна мова (з наук.-попул. літ.);
Справжній бюрократ не любить, коли хтось в його оточенні надто яскраво міркує (з публіц. літ.).
4. Сукупність предметів, які оточують кого-, що-небудь.
Сидить циган в яскравому оточенні мідяного посуду (Ю. Яновський);
В оточенні вічнозеленім Той скромний підноситься дім... (М. Рильський);
Лютий вітер .. пересилив гірське оточення, прорвався серед скель у затишну балку (Олесь Досвітній).
○ (1) В ото́ченні, у знач. прийм., з род. в. – разом з ким-небудь, у супроводі когось.
Мартин і козаки, що стояли осторонь помосту, в оточенні стольників, радісно усміхалися (Н. Рибак);
На перервах Сашко гордо ходив довгим коридором в оточенні учнів (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)