общинний

общи́нний

-а, -е, іст.

Прикм. до община 1), 2).

Общинна школа — школа, яка утримується на кошти общини – місцевої, релігійної, етнічної та яка виконує певні освітянські функції.

Общинне землеволодіння — одна з найдавніших форм земельних відносин, належність певної земельної ділянки селянській общині.

Значення в інших словниках

1. общинний — общи́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. общинний — ОБЩИ́ННИЙ, а, е, іст. Прикм. до общи́на 1, 2. На стоянках [пізнього палеоліту] будувалися довгочасні общинні житла напівземляночного або наземного типу (з наук. літ.); У більшій частині Росії зберігалось общинне землекористування.  Словник української мови у 20 томах
3. общинний — ОБЩИ́ННИЙ, а, е, іст. Прикм. до общи́на 1, 2. На стоянках [пізнього палеоліту] будувалися довгочасні общинні житла напівземляночного або наземного типу (Іст. УРСР, І, 1953, 13); У більшій частині Росії зберігалось общинне землекористування.  Словник української мови в 11 томах