общинний
общи́нний
-а, -е, іст.
Прикм. до община 1), 2).
Общинна школа — школа, яка утримується на кошти общини – місцевої, релігійної, етнічної та яка виконує певні освітянські функції.
Общинне землеволодіння — одна з найдавніших форм земельних відносин, належність певної земельної ділянки селянській общині.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- общинний — общи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- общинний — ОБЩИ́ННИЙ, а, е, іст. Прикм. до общи́на 1, 2. На стоянках [пізнього палеоліту] будувалися довгочасні общинні житла напівземляночного або наземного типу (з наук. літ.); У більшій частині Росії зберігалось общинне землекористування. Словник української мови у 20 томах
- общинний — ОБЩИ́ННИЙ, а, е, іст. Прикм. до общи́на 1, 2. На стоянках [пізнього палеоліту] будувалися довгочасні общинні житла напівземляночного або наземного типу (Іст. УРСР, І, 1953, 13); У більшій частині Росії зберігалось общинне землекористування. Словник української мови в 11 томах