общинний

общи́нний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. общинний — -а, -е, іст. Прикм. до община 1), 2). Общинна школа — школа, яка утримується на кошти общини – місцевої, релігійної, етнічної та яка виконує певні освітянські функції. Общинне землеволодіння — одна з найдавніших форм земельних відносин, належність певної земельної ділянки селянській общині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. общинний — ОБЩИ́ННИЙ, а, е, іст. Прикм. до общи́на 1, 2. На стоянках [пізнього палеоліту] будувалися довгочасні общинні житла напівземляночного або наземного типу (з наук. літ.); У більшій частині Росії зберігалось общинне землекористування. Словник української мови у 20 томах
  3. общинний — ОБЩИ́ННИЙ, а, е, іст. Прикм. до общи́на 1, 2. На стоянках [пізнього палеоліту] будувалися довгочасні общинні житла напівземляночного або наземного типу (Іст. УРСР, І, 1953, 13); У більшій частині Росії зберігалось общинне землекористування. Словник української мови в 11 томах