Значення в інших словниках
-
обіддя —
обі́ддя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
обіддя —
ОБІД, (залізні) шина; (круглих речей) обруч, р. рихва; обідець.
Словник синонімів Караванського
-
обіддя —
ОБІ́ДДЯ, я, с. 1. Збірн. до о́бід 1. Макара Макаровича Улянка зустріла біля парні, де гнули обіддя для коліс (О. Донченко); Якщо намокне обіддя, шини натягувати не можна: висохнуть колеса – позлітають... (М. Руденко); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
-
обіддя —
хоч обі́ддя гни, рідше зі словоспол. таки́й, що. Дуже товстий, дебелий, гладкий тощо. Товста (Олена), як бодня, а шия хоч обіддя гни (І. Нечуй-Левицький); У Миханові що не двір, то й виводок дітей. І такі опецькуваті, що хоч обіддя гни на них (М.
Фразеологічний словник української мови
-
обіддя —
Обі́ддя, -ддя, -ддю, -ддям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
обіддя —
ОБІ́ДДЯ, я, с. 1. Збірн. до о́бід 1. Макара Макаровича Улянка зустріла біля парні, де гнули обіддя для коліс (Донч., IV, 1957, 110); Якщо намокне обіддя, шини натягувати не можна: висохнуть колеса — позлітають… (Руд., Остання шабля, 1959, 21); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
-
обіддя —
Обіддя, -дя с. соб. Ободья. Вози добрі кінські і чумацькі, обіддя міцне. Левиц. І. 106.
Словник української мови Грінченка