об'їзний
об'їзни́й
-а, -е.
1》 Признач. для об'їзду (про шлях); кружний. Об'їзна дорога.
2》 Який здійснює об'їзди ділянки, що охороняється. Об'їзний наглядач.
|| у знач. ім. об'їзний, -ного, ч. Той, хто охороняє яку-небудь ділянку, об'їжджаючи її.
Великий тлумачний словник сучасної української мови