об'їзний
КРУЖНИ́Й (про шлях, стежку — не прямий); ОБ'ЇЗНИ́Й (яким об'їжджають); ОБХІДНИ́Й (яким обходять, об'їжджають що-небудь). Він кружним шляхом простує до своєї хати (М. Чабанівський); Об'їзна дорога; Здається, немов я йду до них якоюсь безмірно крутою та обхідною дорогою (І. Франко).
ОБ'ЇЗНИ́Й у знач. ім. (той, хто, об'їжджаючи ділянки, місцевість, охороняє їх), ОБ'Ї́ЖДЧИК рідше. Гордій.. вже хотів іти додому, коли зненацька почув грюкіт коло дверей і в контору вступив Олійниченко з двома об'їзними (Б. Грінченко); В одному місці об'їждчик, який нас супроводив, показав на великий.. слід: — Сохатий пройшов (з газети).
Словник синонімів української мови