1. Словник синонімів української мови

об'їзний

КРУЖНИ́Й (про шлях, стежку — не прямий); ОБ'ЇЗНИ́Й (яким об'їжджають); ОБХІДНИ́Й (яким обходять, об'їжджають що-небудь). Він кружним шляхом простує до своєї хати (М. Чабанівський); Об'їзна дорога; Здається, немов я йду до них якоюсь безмірно крутою та обхідною дорогою (І. Франко).

ОБ'ЇЗНИ́Й у знач. ім. (той, хто, об'їжджаючи ділянки, місцевість, охороняє їх), ОБ'Ї́ЖДЧИК рідше. Гордій.. вже хотів іти додому, коли зненацька почув грюкіт коло дверей і в контору вступив Олійниченко з двома об'їзними (Б. Грінченко); В одному місці об'їждчик, який нас супроводив, показав на великий.. слід: — Сохатий пройшов (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'їзний — об'їзни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. об'їзний — [обйізний] м. (на) -зному /-з(‘)нім, мн. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. об'їзний — -а, -е. 1》 Признач. для об'їзду (про шлях); кружний. Об'їзна дорога. 2》 Який здійснює об'їзди ділянки, що охороняється. Об'їзний наглядач. || у знач. ім. об'їзний, -ного, ч. Той, хто охороняє яку-небудь ділянку, об'їжджаючи її. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. об'їзний — ОБ'ЇЗНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для об'їзду (про шлях); кружний. Щоб зменшити загазованість від автотранспорту збудовано об'їзні дороги (з газ.). 2. Який здійснює об'їзди ділянки, що охороняється. Об'їзний наглядач; // у знач. ім. об'їзни́й, но́го... Словник української мови у 20 томах