об'їзний

об'їзни́й

[обйізний]

м. (на) -зному /-з(‘)нім, мн. -з(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'їзний — об'їзни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. об'їзний — -а, -е. 1》 Признач. для об'їзду (про шлях); кружний. Об'їзна дорога. 2》 Який здійснює об'їзди ділянки, що охороняється. Об'їзний наглядач. || у знач. ім. об'їзний, -ного, ч. Той, хто охороняє яку-небудь ділянку, об'їжджаючи її. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. об'їзний — ОБ'ЇЗНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для об'їзду (про шлях); кружний. Щоб зменшити загазованість від автотранспорту збудовано об'їзні дороги (з газ.). 2. Який здійснює об'їзди ділянки, що охороняється. Об'їзний наглядач; // у знач. ім. об'їзни́й, но́го... Словник української мови у 20 томах
  4. об'їзний — КРУЖНИ́Й (про шлях, стежку — не прямий); ОБ'ЇЗНИ́Й (яким об'їжджають); ОБХІДНИ́Й (яким обходять, об'їжджають що-небудь). Він кружним шляхом простує до своєї хати (М. Словник синонімів української мови