Великий тлумачний словник сучасної мови

ограбувати

ограбува́ти

-ую, -уєш, док., перех., розм.

Те саме, що пограбувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ограбувати — ограбува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. ограбувати — ОГРАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм. Те саме, що пограбува́ти. [Олеся:] От дивись на мене, Марфушо, нічого я не вкрала, нікого я не ограбувала – правда? (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. ограбувати — ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИ рідше, РАБУВА́ТИ діал., ОБРАБО́ВУВАТИ діал.; РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИ розм., РОЗБИВА́ТИ розм. (чинити розбій). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. ограбувати — Ограбува́ти, -бу́ю, -бу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ограбувати — ОГРАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Те саме, що пограбува́ти. [Олеся:] От дивись на мене, Марфушо, нічого я не вкрала, нікого я не ограбувала — правда? (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
  6. ограбувати — Ограбува́ти, -бу́ю, -єш гл. Ограбить.  Словник української мови Грінченка