ограбувати
ОГРАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм.
Те саме, що пограбува́ти.
[Олеся:] От дивись на мене, Марфушо, нічого я не вкрала, нікого я не ограбувала – правда? (М. Кропивницький);
Вночі хтось ограбував льох під будинком, де, крім картоплі, було ще з пуд олії та пуда з півтора пшона (І. Кириленко);
Тили відстали, кухонь не було, і бійці харчувалися мізерним сухим пайком, якого не вистачало, бо дивізію явно ограбували за наказом штабу фронту: в них відібрали харчові лишки і передали сусідній третій армії (Григорій Тютюнник);
* Образно. – Ограбували ви свій квітник на букети, – сказала Балабушиха, попросивши гостей сісти (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)