огірок

огіро́к

-рка, ч.

1》 перев. мн. Овочева городня рослина родини гарбузових зі сланким стеблом і невеликими довгастими плодами.

Скажений огірок — те саме, що огірок-пирскач.

2》 Довгастий зелений плід цієї рослини.

Значення в інших словниках

1. огірок — огіро́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. огірок — [ог'ірок] -рка, м. (на) -рку, мн. -рки, -рк'іў  Орфоепічний словник української мови
3. огірок — ОГІРО́К, рка́, ч. 1. перев. мн. Овочева городня рослина родини гарбузових із сланким стеблом і зеленими довгастими плодами. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелась з бадилиною, березкою та з широким листом огірків (І.  Словник української мови у 20 томах
4. огірок — Однорічна трав'яниста рослина родини гарбузових, овочева культура, походить із Індії; плід — гарбуз зеленого або жовтого кольору, з шипами або без них з приємним смаком і специфічним запахом; в Україні вирощують...  Універсальний словник-енциклопедія
5. огірок — Огіро́к і рідше гіро́к, -рка́; -рки́, -ркі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. огірок — ОГІРО́К, рка́, ч. 1. перев. мн. Овочева городня рослина родини гарбузових із сланким стеблом і невеликими довгастими плодами. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелась з бадилиною, березкою та з широким листом огірків (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах